населення країни

См. также в других словарях:

• країна — и, ж. 1) Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. || кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого , чого небудь. 2) Те саме, що держава. || перен. Про населення якої …   Український тлумачний словник

• країнознавство — а, с. Розділ географії, що займається комплексним вивченням природи, історії, населення, економіки, культури й політики країн та великих територій …   Український тлумачний словник

• населення — я, с. 1) Дія за знач. населити, населяти. 2) Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій небудь країні, області і т. ін. || Люди, які проживають в якомусь одному місці. 3) Людська популяція, яка відновлюється у процесі зміни поколінь… …   Український тлумачний словник

• населення — сукупність людей, що проживають на певній території (у країні, області, місті, районі, селі тощо), є джерелом ресурсів для праці, споживачем, що формує попит …   Термінологічний словник з економіки праці

• національний — а, е. 1) Стос. до нації, національності, пов язаний з їхньою суспільно політичною діяльністю. 2) Власт. певній нації, національності; який відображає їхні характер, особливості. || у знач. ім. націона/льне, ного, с. Те, що виражає характерні… …   Український тлумачний словник

• латиноамериканці — ів, мн. (одн. латиноамерика/нець, нця, ч.; латиноамерика/нка, и, род. мн. нок, ж.). Населення країн Латинської Америки, однієї з цих країн; представники цього населення …   Український тлумачний словник

• колона — и, ж. 1) Частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа, що служить підпорою фронтонів, внутрішніх частин будови тощо. || Пам ятник у вигляді стовпа, споруджений на честь якої небудь події або для увічнення видатної чи славної ділами… …   Український тлумачний словник

• народонаселення — я, с. Сукупність людей, що проживають на певній території; населення країни, держави …   Український тлумачний словник

• тил — у, ч. 1) Задня, зворотна частина, сторона чого небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. •• З ти/лу присл. а) ззаду; б) задвірками, через чорний хід. 2) Територія, розташована звичайно далі від лінії фронту. || Територія, розташована позаду …   Український тлумачний словник

• трудовий — а/, е/. 1) Стос. до труда (у 1 знач.), пов язаний з трудом, із працею. || Який виявляється в праці. || Сповнений праці. || Який супроводжує працю, викликаний працею. || Добутий, зароблений працею, одержаний за працю. || Який ґрунтується на праці …   Український тлумачний словник

• Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия